flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Правова позиція: Львівський апеляційний адміністративний суд захистив права членів сім’ї померлого учасника АТО

30 липня 2018, 11:37

Львівський апеляційний адміністративний суд захистив права членів сім’ї померлого учасника АТО

При призначенні одноразової грошової допомоги членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв'язку з виконанням ним обов'язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження.

До такого висновку дійшов Львівський апеляційний адміністративний суд у справі № 876/3630/18 (308/8707/17).

Колегія суддів прийшла до висновку про необґрунтованість висновку комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про те, що на загиблого військовослужбовця не розповсюджується положення Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у зв’язку з тим, що на момент смерті він не був військовослужбовцем з наступних підстав.

Відповідно до ст.16-4 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Таким чином, законодавством визначено перелік підстав, за наявності яких призначення і виплата відповідної одноразової грошової допомоги не здійснюються, разом з тим, жодна з цих обставин не була підставою для непризначення та невиплати одноразової грошової допомоги позивачу.

Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” дія цього Закону поширюється, зокрема, на членів сімей військовослужбовців, які померли.

П.1 та п.2 ч.2 ст.16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

З системного аналізу правових норм колегія суддів прийшла до висновку, що вищезгадана одноразова грошова допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби незалежно від часу звільнення з військової служби.

За таких обставин, визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв'язку з виконанням ним обов'язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження.

Враховуючи вищевикладене та ту обставину, що загиблий військовослужбовець з 1995 року проходив службу у Збройних Сил України, приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області, на момент смерті був колишнім військовослужбовцем, можна зробити висновок, що на членів сім'ї загиблого військовослужбовця розповсюджуються пільги та права, встановлені нормами Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

З повним текстом судових рішень можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень.