flag Судова влада України

Стара версія сайту | Лист вебмайстру

Документи по темі:

Які справи підвідомчі адміністративним судам? 25 Kb  doc-файл
Які повноваження апеляційних адміністративних судів щодо розгляду справ? 24 Kb  doc-файл
Чи можна звернутися про видачу виконавчого листа в апеляційний адміністративний суд? 30 Kb  doc-файл
Який порядок подання звернення щодо перегляду справи за нововиявленими обставинами? 33 Kb  doc-файл
Який порядок оскарження рішення адміністративного суду? 28 Kb  doc-файл
Які документи можуть підтверджувати повноваження представника сторони у справі? 34 Kb  doc-файл
За яких умов адміністративні суди розглядають справи у письмовому провадженні? 29 Kb  doc-файл
Чим передбачений скорочений розгляд справи? Який порядок їх застосування? 36 Kb  doc-файл
Якими є правила виклику до суду та порядок повідомлення особи, що бере участь у справі? 41 Kb  doc-файл
Що означає судовий припис: «постанову допущено до негайного виконання»? 30 Kb  doc-файл
Які правила виправлення помилки (описки) у рішенні суду? 29 Kb  doc-файл
Який порядок виконання судового рішення за умови неможливості його виконання у передбачений строк? 29 Kb  doc-файл

 Які повноваження апеляційних адміністративних судів щодо розгляду справ?

У разі незгоди з рішенням суду першої інстанції особа має право оскаржити його до вищестоящого суду.

Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції (ч. 2 ст. 20 КАС України).

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в  апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Який порядок оскарження рішення адміністративного суду?

 

Апеляційна  скарга  подається  до  адміністративного суду апеляційної  інстанції  через  суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове  рішення.  Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції (ч. 1 ст. 186 КАС).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (ч. 2 ст. 186 КАС).

Слід звернути увагу на те, що у випадку, коли суб’єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду (ч. 4 ст. 167 КАС).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали (ч. 3 ст. 186 КАС).

Аналогічно до порядку, передбаченого для оскарження постанов, у випадку, коли суб’єкта владних повноважень, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п’ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду (ч.4 ст.167 КАС).

Зауважимо, що ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених Кодексом. Також, заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

 

 Які особливості строків звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав та наслідки їх порушення?

 

Строк звернення до адміністративного суду – це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строк звернення до суду може бути загальним або спеціальним.

Загальний строк відповідно до  статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальні строки звернення до суду встановлюються Кодексом адміністративного судочинства України або іншими законами.

Прикладом спеціального строку в адміністративному судочинстві є місячний строк для звернення до адміністративного суду у випадках, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, а також у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, щодо звернення до адміністративного суду з оскарженням рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів тощо.

Також спеціальні строки для звернення до адміністративного суду встановлюються нормами Кодексу адміністративного судочинства України у окремих справах, які стосуються перебігу виборчого процесу, оскарження рішень, дій та/або бездіяльності органів державної виконавчої служби тощо. Наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду в триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій.

Наслідки пропуску строку передбачені статтею 100 КАС України. Зокрема вказаною статтею визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

 

Які документи можуть підтверджувати повноваження представника сторони у справі?

Права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі передбачено ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України правом на отримання інформації про розгляд адміністративної справи наділені особи, які беруть участь у справі.Відповідно до ч. 1 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Згідно ч. 3 вказаної статті представники беруть участь у адміністративному процесі на основі договору або закону.

Нормою ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

 Повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи.

Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).

Довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін.

Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

 

За яких умов адміністративні суди розглядають справи у письмовому провадженні?

Письмове провадження є формою заочного розгляду і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику сторін або без їх участі на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України. Розгляд справи в письмовому провадження відбувається, зокрема:

1) якщо вирішується питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, коли ліквідовано адміністративний суд, який розглядав справу (або на розсуд суду в судовому засіданні) (ч. 4 ст. 22 КАС України);

2) у разі вирішення питання про внесення виправлень, однак якщо суд визнає за необхідне про вести судове засідання за присутності осіб, які беруть участь у справі (ч. 3 ст. 169 КАС України);

3) якщо усі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності (ч.4 ст. 122 КАС України);

4) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст. 128 КАС України);

5) у справах скороченого провадження (ст. 183-2 КАС України);

6) апеляційним судом, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі:

– відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участі;

– неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання;

– подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження (ст. 197 КАС України);

7) судом касаційної інстанції у разі:

– відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участі;

– неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (ст. 222 КАС України).

 

 

 Чим передбачений скорочений розгляд справи? Який порядок їх застосування?

 

 

Скорочене провадження є спеціальною процесуальною формою розгляду поширених і типових адміністративних справ. Воно спрямоване на спрощення і пришвидшення розгляду адміністративних справ, розвантаження судів. Порядок розгляду справи в скороченому провадженні регулюється статтею 1832 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо:

1) зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи;

2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

3) припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців у випадках, передбачених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців;

4) стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк оскарження.

Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів невідкладно надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу.

В ухвалі в обов’язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду.

Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами КАС України, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків:

1) не пізніше наступного дня з дня надходження до суду заяви відповідача про визнання позову;

2) не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача;

3) не пізніше трьох днів – у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача;

4) не пізніше п’яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Не допускається розгляд у порядку скороченого провадження адміністративних справ, які належить розглядати колегією суддів, а також адміністративних справ щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

 

Якими є правила виклику до суду та порядок повідомлення особи,  що бере участь у справі?

 

Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення – особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов’язковою.

Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур’єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

– юридичним особам та фізичним особам – підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

– фізичним особам, які не мають статусу підприємців, – за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов’язковою, він може направити повістку лише представникові.

Також зазначаємо, що є певні особливості вручення повістки. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

Вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім’ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов’язана негайно повідомити про неї адресата.

У разі тимчасової відсутності адресата особа, яка повинна вручити повістку, відмічає у повістці відомості про те, куди вибув адресат та коли передбачається його повернення за наявності таких даних.

Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку цієї особи до суду.

Особам, які проживають за межами України, повістки вручаються в порядку, встановленому міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, у разі відсутності таких – у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій особі, яка є учасником адміністративного процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті.

Вручення повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі.

Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Суб’єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою (факсимільним повідомленням) на адресу електронної пошти або на номер факсу (телефаксу), які містяться у Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб’єктів владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду і приєднується секретарем судового засідання до справи.

Таке підтвердження є достатнім доказом належності повідомлення суб’єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб’єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб’єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

Виклик відповідача, третіх осіб, свідків, місце проживання (перебування) яких невідоме, суд може здійснити через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання (перебування) на території України. При цьому виклик публікується в друкованому засобі масової інформації не пізніше ніж за сім днів до дати призначеного судового розгляду справи.

Водночас, варто зауважити, що особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов’язані завчасно повідомити про це суд.

 

Що означає судовий припис: «постанову допущено до негайного виконання»?

 

Негайне виконання – це виконання постанови суду до набрання нею законної сили. Негайне виконання спрямоване на усунення можливої небезпеки, що може настати за час від прийняття постанови до часу набрання нею законної сили.

Негайне виконання може бути обов’язковим (прямо передбачене законом) або факультативним (на розсуд суду у визначених законом випадках).

Негайно (обов’язково в силу закону) виконуються постанови суду про:

1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів – у межах суми стягнення за один місяць;

2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах суми стягнення за один місяць;

3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;

4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;

5) уточнення списку виборців;

6) обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання;

7) усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання;

8) накладення арешту на активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства в частині затримання.

Негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах щодо:

– зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи;

– припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи  підприємницької  діяльності фізичних осіб – підприємців у випадках, передбачених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців;

– стягнення грошових  сум, які  ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк оскарження.

Суд може звернути до негайного виконання постанову:

–  про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян;

–  прийняту у справах за зверненнями органів державної податкової служби на підставі подання таких органів.

 

Які правила виправлення помилки (описки) у рішенні суду?

 

Допущені в судовому рішенні суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні, суд може виправити з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи.

Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Арифметичною помилкою є помилка у визначенні результату підрахунку (пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв’язку з використанням несправної техніки або неуважністю).

Не є арифметичними помилками, а отже, і не можуть бути виправлені в передбаченому порядку, застосування неправдивих методик підрахунку, а також застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Помилки, які наявні у висновку експерта або в письмових доказах, судом не виправляються.

Описки – це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес,найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінкові форми слів, вживання русизмів та діалектизмів тощо.

Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі якщо для внесення виправлень суд визнає за необхідне провести судове засідання за присутності осіб, які беруть участь у справі, ці особи повідомляються про день, час і місце засідання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Після внесення виправлень описок чи арифметичних помилок текст рішення не змінюється, проте у виконавчому листі наводиться формулювання резолютивної частини рішення в тій редакції, яку воно отримало  у зв’язку з постановленням відповідної ухвали.

Суд не може вирішувати питання про внесення виправлень до судового рішення, якщо справа передана до суду апеляційної чи касаційної інстанції, до її повернення.

 

Який є порядок виконання судового рішення за умови неможливості його виконання

у передбачений строк?

 

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження – із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення  способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відстрочення виконання рішення – це перенесення його виконання на більш пізній час у зв’язку з існуванням обстави, за наявності яких вчасне виконання завдає шкоди правам або інтересам боржника або інших осіб.

Розстрочення виконання рішення – це виконання рішення частинами у визначені судом строки.

Порядок виконання рішення – це визначена законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права та обов’язки суб’єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб’єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

 Який порядок подання звернення щодо перегляду справи за нововиявленими обставинами?

 Особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами що передбачено ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України заява про  перегляд  судового  рішення  за  нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини.

Варто зауважити, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинам повинна відповідати вимогам зазначених у ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається в письмовій формі.

2. У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд;

2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява;

4) обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи;

5) обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду;

6) перелік документів та інших матеріалів, які додаються.

3. Заява підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

4. До заяви додаються копії заяви відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, та документ про сплату судового збору.

5. Особа, яка подає заяву, може додати до неї документи або їхні копії, що мають значення для правильного вирішення судової справи і не були відомі на час ухвалення судового рішення у справі.

  Чи можна звернутися про видачу виконавчого листа

в апеляційний адміністративний суд?

  Згідно із ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно ч.2 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, виконавчий лист видається судом першої інстанції. Якщо за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін,  ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту  повернення адміністративної справи до суду першої інстанції.